новини1.jpg

Підняття задньої поверхні як маркер прогресування кератоконусу

Javascript наразі вимкнено у вашому браузері. Деякі функції цього веб-сайту не працюватимуть, якщо JavaScript вимкнено.
Зареєструйте свої конкретні дані та конкретний препарат, який вас цікавить, і ми зіставимо надану вами інформацію зі статтями з нашої великої бази даних і негайно надішлемо вам копію у форматі PDF електронною поштою.
作者 Рібейро М., Барбоза К., Коррейя П., Торрао Л., Невес Кардозу П., Морейра Р., Фалькао-Рейш Ф., Фалькао М., Піньейро-Коста Дж.
Маргарида Рібейро, 1, 2,*Маргарита Рібейро, 1.2*Клаудія Барбоса, 3 роки*Клаудія Барбоса, 3 роки*2 Біологічний медичний факультет – Медичний факультет Університету Порту, Порту, Португалія 3 Медичний факультет Університету Порту, Порту, Португалія;4Кафедра хірургії та фізіології, медичний факультет, Університет Порту, Порту, Португалія4 Кафедра хірургії та фізіології, медичний факультет, Університет Порту, Порту, Португалія *Ці автори зробили однаковий внесок у цю роботу.Ернані Монтейру Порту, 4200-319, Португалія, електронна пошта [email protected] Мета: Ми оцінили задню поверхню рогівки, скориговану за тим самим показником найкращої наближеної сфери (BFSB) між вимірюваннями часової шкали (AdjEleBmax) та радіусом BFSB (BFSBR). Сама максимальна висота була використана як новий томографічний параметр для реєстрації прогресування дилатації та порівняна з останніми надійними параметрами прогресування кератоконусу (KK). Результати. Ми оцінили Kmax, індекс D, радіус задньої кривизни та ідеальну точку порогу від 3,0 мм до найтоншої точки з центром (PRC), EleBmax, BFSBR та AdjEleBmax як незалежні параметри для реєстрації прогресування KC (визначені як дві або більше змінних), ми виявили чутливість 70%, 82%, 79%, 65%, 51% та 63%, а також специфічність 91%, 98%, 80%, 73%, 80% та 84% для виявлення прогресування KC. Площа під кривою (AUC) для кожної змінної становила 0,822, 0,927, 0,844, 0,690, 0,695, 0,754 відповідно. Висновок: Порівняно з EleBmax без будь-якого коригування, AdjEleBmax має вищу специфічність, вищу AUC та кращу продуктивність з подібною чутливістю. AUC. Оскільки форма задньої поверхні більш асферична та вигнута, ніж передня поверхня, що може допомогти виявити зміни, ми пропонуємо включити AdjEleBmax до оцінки прогресування кератоконуса разом з іншими змінними для підвищення надійності нашої клінічної оцінки та раннього виявлення прогресування. Ключові слова: кератоконус, рогівка, прогресування, найкраща сферична дорсальна форма, максимальна висота задньої поверхні рогівки.
Кератоконус (КК) є найпоширенішою первинною ектазією рогівки. Зараз його вважають двостороннім (хоча й асиметричним) хронічно прогресуючим захворюванням, що призводить до множинних структурних змін, з подальшим витонченням строми та рубцюванням.1,2 Клінічно пацієнти мають неправильний астигматизм та міопію, світлобоязнь та/або монокулярну диплопію з порушенням зору, максимально скоригованою гостротою зору (МКОЗ) та зниженням якості життя.3,4 Прояви РП зазвичай починаються на другому десятилітті життя та прогресують до четвертого десятиліття, після чого настає клінічна стабілізація. Ризик та швидкість прогресування вищі у людей віком до 19 років.5.6
Хоча остаточного лікування досі не існує, сучасне лікування очного кератоконусу має дві важливі цілі: покращення зорової функції та зупинка прогресування дилатації.7,8 Перша мета може бути досягнута за допомогою окулярів, жорстких або напівжорстких контактних лінз, внутрішньорогівкових кілець або трансплантації рогівки, коли захворювання занадто важке.9 Остання мета є святим Граалем цих методів лікування пацієнтів, наразі досяжною лише за допомогою зшивання. Ця операція призводить до збільшення біомеханічного опору та жорсткості рогівки та запобігає подальшому прогресуванню.10-13 Хоча це можна зробити на будь-якій стадії захворювання, найбільша користь досягається на ранніх стадіях.14 Слід докласти зусиль для раннього виявлення прогресування та запобігання подальшому погіршенню, а також уникнути непотрібного лікування інших пацієнтів, тим самим зменшуючи ризик перехресних ускладнень, таких як інфекція, втрата ендотеліальних клітин та сильний післяопераційний біль.15.16
Незважаючи на кілька досліджень, спрямованих на визначення та виявлення прогресування,17-19 досі не існує ні послідовного визначення прогресування дилатації, ні стандартизованого способу її документування. 9,20,21 У Глобальному консенсусі щодо кератиту та дилатаційних захворювань (2015) прогресування кератиту визначається як послідовна зміна принаймні двох з наступних топографічних параметрів: скручення передньої рогівки, скручення задньої рогівки, витончення та/або товщина рогівки. Швидкість змін збільшується від периметра до найтоншої точки. 9 Однак, все ще потрібне більш конкретне визначення прогресу. Були докладені зусилля для пошуку найнадійніших змінних для виявлення та пояснення прогресу. 19:22–24
Враховуючи, що форма задньої поверхні рогівки, яка є більш асферичною та вигнутою, ніж передня поверхня, може бути корисною для виявлення змін,25 головною метою цього дослідження було оцінити характеристики максимального кута підйому задньої рогівки, адаптованого до тієї ж найбільш підходящої області. Вимірювання часової шкали (BFSB) (AdjEleBmax) та радіус BFSB (BFSBR) окремо слугували новими параметрами для реєстрації прогресування дилатації та порівнювали їх з найпоширенішими параметрами, що використовуються для прогресування керованого рогівки.
У цьому ретроспективному когортному дослідженні, проведеному на кафедрі офтальмології Центральної лікарні Університету Сан-Жуан, Португалія, було обстежено загалом 113 очей 76 пацієнтів з діагнозом кератоконуса. Дослідження було схвалено місцевим етичним комітетом Університетського центру лікарні Сан-Жуан/Медичного факультету Університету Порту та проведено відповідно до Гельсінської декларації. Письмова інформована згода була отримана від усіх учасників, а якщо учаснику менше 16 років, то від батьків та/або законного опікуна.
Пацієнтів з раком рогівки віком від 14 до 30 років було виявлено та послідовно включено до нашого офтальмологічного та рогівкового спостереження протягом жовтня-грудня 2021 року.
Усіх відібраних пацієнтів протягом одного року спостерігав спеціаліст з рогівки, і їм було проведено щонайменше три томографічні вимірювання за методом Шаймпфлюга (Pentacam®; Oculus, Вецлар, Німеччина). Пацієнти припинили носити контактні лінзи щонайменше за 48 годин до вимірювань. Усі вимірювання проводив кваліфікований ортопед, і включалися лише сканування з перевіркою якості «OK». Якщо автоматична оцінка якості зображення не позначена як «OK», тест буде повторено. Для виявлення прогресування аналізувалося лише два сканування для кожного ока з інтервалом 12 ± 3 місяці між кожною парою. Також були включені очі з субклінічним карциномом рогівки (у цих випадках інше око мало мати чіткі ознаки клінічного карциноми рогівки).
Ми виключили з аналізу очі з канадським канадським типом (KC), які раніше перенесли офтальмологічну операцію (зшивання рогівки, кільця рогівки або трансплантацію рогівки), та очі з дуже запущеним захворюванням (товщина рогівки в найтоншому місці <350 мкм, гідрокератоз або глибоке рубцювання рогівки), оскільки група постійно не відповідає критеріям «ОК» після внутрішніх перевірок якості сканування.
Для аналізу були зібрані демографічні, клінічні та томографічні дані. Щоб виявити прогресування керованого рогівки (КР), ми зібрали кілька томографічних змінних, включаючи максимальну кривизну рогівки (Kmax), середню кривизну рогівки (Km), плоску меридіональну кривизну рогівки (K1), найкрутішу меридіональну кривизну рогівки (K2), астигматизм рогівки (Astig = K2 – K1)., мінімальне вимірювання товщини (PachyMin), максимальну задню висоту рогівки (EleBmax), задній радіус кривизни (PRC) 3,0 мм з центром у найтоншій точці, D-індекс Беліна/Амбросіо (D-індекс), BFSBR та EleBmax були скориговані до BFSB (AdjEleBmax). Як показано на рис. 1, AdjEleBmax отримується після того, як ми вручну визначили той самий радіус BFSB в обох машинних тестах, використовуючи значення BFSR з другої оцінки.
Рис. 1. Порівняння зображень Pentacam® у вертикальному задньому положенні з істинною клінічною прогресією з 13-місячним інтервалом між обстеженнями. На панелі 1 EleBmax становив 68 мкм під час першого обстеження та 66 мкм під час другого, тому прогресії за цим параметром не було. Найкращі радіуси сфери, автоматично задані машиною для кожного оцінювання, становлять 5,99 мм та 5,90 мм відповідно. Якщо натиснути кнопку BFS, з'явиться вікно, де можна вручну визначити новий радіус BFS. Ми визначили однаковий радіус в обох тестах, використовуючи друге виміряне значення радіуса BFS (5,90 мм). На панелі 2 нове значення EleBmax (EleBmaxAdj), скориговане на той самий BFS під час першого оцінювання, становить 59 мкм, що вказує на збільшення на 7 мкм під час другого оцінювання, що вказує на прогресію відповідно до нашого порогу 7 мкм.
Для аналізу прогресії та оцінки ефективності нових досліджуваних змінних ми використовували параметри, які зазвичай використовуються як маркери прогресії (Kmax, Km, K2, Astig, PachyMin, PRC та D-Index), а також порогові значення, описані в літературі (хоча й не емпірично). У таблиці 1 наведено значення, що представляють прогрес кожного параметра аналізу. Прогресію KC визначали, коли принаймні дві з досліджуваних змінних підтверджували прогресію.
Таблиця 1. Томографічні параметри, загальновизнані як маркери прогресування прогресування РП, та відповідні порогові значення, описані в літературі (хоча й не підтверджені)
У цьому дослідженні було перевірено прогресування трьох змінних (EleBmax, BFSB та AdjEleBmax) на основі наявності прогресування щонайменше двох інших змінних. Ідеальні порогові значення для цих змінних були розраховані та порівняні з іншими змінними.
Статистичний аналіз було проведено за допомогою статистичного програмного забезпечення SPSS (версія 27.0 для Mac OS; SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США). Характеристики вибірки узагальнено, а дані представлені у вигляді чисел та пропорцій категоріальних змінних. Безперервні змінні описуються як середнє значення та стандартне відхилення (або медіана та міжквартильний діапазон, коли розподіл асиметричний). Зміна кератометричного індексу була отримана шляхом віднімання початкового значення від другого вимірювання (тобто позитивне значення дельти вказує на збільшення значення певного параметра). Для оцінки розподілу змінних кривизни рогівки, класифікованих як прогресивні або непрогресивні, було проведено параметричні та непараметричні тести, включаючи t-критерій незалежної вибірки, U-критерій Манна-Вітні, хі-квадрат тест та точний критерій Фішера (за потреби). Рівень статистичної значущості було встановлено на рівні 0,05. Щоб оцінити ефективність Kmax, D-індексу, PRC, BFSBR, EleBmax та AdjEleBmax як індивідуальних предикторів прогресування, ми побудували криві продуктивності приймача (ROC) та розрахували ідеальні порогові значення, чутливість, специфічність, позитивне (PPV) та негативне прогностичне значення (NPV). ) та площу під кривою (AUC), коли принаймні дві змінні перевищують певні порогові значення (як описано раніше), щоб класифікувати прогресування як контрольне.
У дослідженні взяли участь 113 очей 76 пацієнтів з РП. Більшість пацієнтів були чоловіками (n=87, 77%), а середній вік при першому обстеженні становив 24,09 ± 3,93 роки. Щодо стратифікації КК на основі збільшення загального відхилення дилатації Беліна/Амброзіо (індекс BAD-D), більшість (n=68, 60,2%) очей були помірного ступеня. Дослідники одноголосно обрали порогове значення 7,0 та розрізняли легкий та помірний кератоконус відповідно до літератури26. Однак решта аналізу включає всю вибірку. Демографічні, клінічні та томографічні характеристики вибірки, включаючи середнє, мінімальне, максимальне, стандартне відхилення (SD) та вимірювання з 95% довірчими інтервалами (IC95%), а також перше та друге вимірювання. Різницю між значеннями через 12 ± 3 місяці можна знайти в таблиці 2.
Таблиця 2. Демографічні, клінічні та томографічні характеристики пацієнтів. Результати виражені як середнє значення ± стандартне відхилення для безперервних змінних (*результати виражені як медіана ± міжквартильний розмах), 95% довірчий інтервал (95% ДІ), чоловіча стать та праве око виражені як число та відсоток.
У таблиці 3 показано кількість очей, класифікованих як такі, що прогресують, з урахуванням кожного томографічного параметра (Kmax, Km, K2, Astig, PachyMin, PRC та D-Index) окремо. Беручи до уваги прогресування КС, яке визначається спостережуваними змінами щонайменше двох томографічних змінних, 57 очей (50,4%) показали прогресування.
Таблиця 3 Кількість та частота очей, класифікованих як такі, що прогресують, з урахуванням кожного томографічного параметра окремо
Показники Kmax, D-index, PRC, EleBmax, BFSB та AdjEleBmax як незалежні предиктори прогресування KC наведено в Таблиці 4. Наприклад, якщо ми визначимо порогове значення для збільшення Kmax на 1 діоптрію (D) для позначення прогресування, хоча цей параметр демонструє чутливість 49%, він має специфічність 100% (усі випадки, ідентифіковані як прогресуючі за цим параметром, насправді були правдивими). ​​(див. вище) з позитивною прогностичною цінністю (PPV) 100%, негативною прогностичною цінністю (NPV) 66% та площею під кривою (AUC) 0,822. Однак розраховане ідеальне порогове значення для kmax становило 0,4, що дає чутливість 70%, специфічність 91%, PPV 89% та NPV 75%.
Таблиця 4. Бали Kmax, D-Index, PRC, BFSB, EleBmax та AdjEleBmax як окремі предиктори прогресування кішечного міокарда (визначеного як значна зміна двох або більше змінних)
Що стосується індексу D, ідеальне порогове значення становить 0,435, чутливість – 82%, специфічність – 98%, ППЗ – 94%, НПЗ – 84%, а AUC – 0,927. Ми підтвердили, що з 50 очей, у яких спостерігалася прогресія, лише у 3 пацієнтів не спостерігалося прогресії за 2 або більше іншими параметрами. З 63 очей, у яких індекс D не покращився, у 10 (15,9%) спостерігалася прогресія щонайменше за двома іншими параметрами.
Для PRC ідеальною пороговою точкою для визначення прогресування було зниження на 0,065 з чутливістю 79%, специфічністю 80%, PPV 80%, NPV 79% та AUC 0,844.
Що стосується підняття задньої поверхні (EleBmax), ідеальним порогом для визначення прогресування було збільшення на 2,5 мкм з чутливістю 65% та специфічністю 73%. Після коригування до другого виміряного BSFB чутливість нового параметра AdjEleBmax становила 63%, а специфічність покращилася на 84% з ідеальним пороговим значенням 6,5 мкм. Сам BFSB показав ідеальне порогове значення 0,05 мм з чутливістю 51% та специфічністю 80%.
На рис. 2 показано ROC-криві для кожного з оцінених томографічних параметрів (Kmax, D-Index, PRC, EleBmax, BFSB та AdjEleBmax). Ми бачимо, що D-index є ефективнішим тестом з вищим значенням AUC (0,927), за яким йдуть PRC та Kmax. AUC EleBmax становить 0,690. При налаштуванні для BFSB це налаштування (AdjEleBmax) покращило його продуктивність, розширивши AUC до 0,754. Сам BFSB має значення AUC 0,690.
Рисунок 2. Криві продуктивності приймача (ROC), що показують, що використання індексу D для визначення прогресування кератоконусу досягло високих рівнів чутливості та специфічності, далі йдуть PRC та Kmax. AdjEleBmax все ще вважається прийнятним і загалом кращим, ніж Elebmax без налаштування BFSB.
Скорочення: Kmax, максимальна кривизна рогівки; D-індекс, D-індекс Беліна/Амбросіо; PRC, задній радіус кривизни від 3,0 мм з центром у найтоншій точці; BFSB, найкраще підходить для сферичної спинки; Висота; AdjELEBmax, максимальний кут підйому. Задня поверхня рогівки налаштовується на найбільш підходящу сферичну спинку.
Розглядаючи EleBmax, BFSB та AdjEleBmax відповідно, ми підтвердили, що 53 (46,9%), 40 (35,3%) та 45 (39,8%) очей показали прогресування за кожним ізольованим параметром відповідно. З цих очей 16 (30,2%), 11 (27,5%) та 9 (45%) відповідно не мали справжньої прогресії, визначеної принаймні двома іншими параметрами. З 60 очей, які не вважалися прогресуючими за EleBmax, 20 (33%) очей мали прогресування за 2 або більше іншими параметрами. Двадцять вісім (38,4%) та 21 (30,9%) око вважалися непрогресуючими лише за BFSB та AdjEleBmax відповідно, демонструючи справжню прогресію.
Ми маємо намір дослідити ефективність BFSB та, що більш важливо, скоригованої за BFSB максимальної задньої висоти рогівки (AdjEleBmax) як нового параметра для прогнозування та виявлення прогресування кератитового каналу (KC) та порівняти їх з іншими томографічними параметрами, що зазвичай використовуються як маркери прогресування. Порівняння проводилися з пороговими значеннями, зазначеними в літературі (хоча й не валідованими), а саме Kmax та D-індекс.20
При встановленні EleBmax як радіуса BFSB (AdjEleBmax) ми спостерігали значне збільшення специфічності – 73% для нескоригованого параметра та 84% для скоригованого параметра – без впливу на значення чутливості (65% та 63%). Ми також оцінили сам радіус BFSB як ще один потенційний предиктор прогресування дилатації. Однак чутливість (51% проти 63%), специфічність (80% проти 84%) та AUC (0,69 проти 0,75) цього параметра були нижчими, ніж у AdjEleBmax.
Kmax – добре відомий параметр для прогнозування прогресування кішечного канатика (КК).27 Немає єдиної думки щодо того, яка порогова межа є більш доцільною.12,28 У нашому дослідженні ми розглядали збільшення на 1D або більше як визначення прогресування. На цьому порозі ми спостерігали, що всі пацієнти, ідентифіковані як такі, що прогресують, були підтверджені принаймні двома іншими параметрами, що свідчить про специфічність 100%. Однак його чутливість була відносно низькою (49%), і прогресування не могло бути виявлено у 29 очах. Однак у нашому дослідженні ідеальний поріг Kmax становив 0,4 D, чутливість – 70%, а специфічність – 91%, що означає, що при відносному зниженні специфічності (зі 100% до 91%) ми покращили стан. Чутливість коливалася від 49% до 70%. Однак клінічна значущість цього нового порогу є сумнівною. Згідно з дослідженням Kreps щодо повторюваності вимірювань Pentacam®, повторюваність Kmax становила 0,61 при легкому катаральному раку та 1,66 при кесаревому кольпіті середнього ступеня,19 що означає, що статистичне порогове значення в цьому зразку не є клінічно значущим, оскільки воно визначає стабільну ситуацію, коли максимально можливий прогрес застосовується до інших зразків. Kmax, з іншого боку, характеризує найкрутішу передню кривизну рогівки малої області29 і не може відтворити зміни, що відбуваються в передній рогівці, задній рогівці та інших ділянках пахіметрії.30-32 Порівняно з новими задніми параметрами, AdjEleBmax показав вищу чутливість (63% проти 49%). 20 прогресуючих очей були правильно ідентифіковані за допомогою цього параметра та пропущені за допомогою Kmax (порівняно з 12 прогресуючими очима, виявленими за допомогою Kmax замість AdjEleBmax). Цей висновок підтверджує той факт, що задня поверхня рогівки крутіша та більш розширена в центрі порівняно з передньою поверхнею, що може допомогти виявити зміни.25,32,33
Згідно з іншими дослідженнями, D-індекс є ізольованим параметром з найвищою чутливістю (82%), специфічністю (95%) та AUC (0,927).34 Власне, це не дивно, оскільки це багатопараметричний індекс. PRC був другою за чутливістю змінною (79%), за ним ішов AdjEleBmax (63%). Як згадувалося раніше, чим вища чутливість, тим менше хибнонегативних результатів і тим краще розвиваються параметри скринінгу.35 Тому ми рекомендуємо використовувати AdjEleBmax (з пороговим значенням 7 мкм для прогресування, а не 6,5 мкм, оскільки цифрова шкала, вбудована в Pentacam®, не містить десяткових знаків для цього параметра) замість нескоригованого EleBmax, який буде включено разом з іншими змінними в оцінку прогресування кератоконусу для підвищення надійності нашої клінічної оцінки та раннього виявлення прогресування.
Однак наше дослідження стикається з деякими обмеженнями. По-перше, ми використовували лише параметри томографічної візуалізації shapeflug для визначення та оцінки прогресування, але наразі для цієї ж мети доступні інші методи, такі як біомеханічний аналіз, який може передувати будь-яким топографічним або томографічним змінам.36 По-друге, ми використовуємо одне вимірювання всіх протестованих параметрів, і, за даними Іво Губера та ін., усереднення за кількома зображеннями призводить до нижчих рівнів шуму вимірювання.28 Хоча вимірювання за допомогою Pentacam® були добре відтворюваними в нормальних очах, вони були нижчими в очах з нерівномірностями рогівки та ектазією рогівки.37 У цьому дослідженні ми включили лише очі з вбудованою високоякісною валідацією сканування Pentacam®, що означало виключення запущеного захворювання.17 По-третє, ми визначаємо справжніх прогресорів як таких, що мають принаймні два параметри на основі літератури, але ще не підтверджені. Нарешті, і, можливо, що ще важливіше, мінливість вимірювань Pentacam® має клінічне значення для оцінки прогресування кератоконусу. 18,26 У нашій вибірці зі 113 очей, при стратифікації за шкалою BAD-D, більшість (n=68, 60,2%) очей були середнього ступеня тяжкості, а решта – субклінічними або легкими. Однак, враховуючи невеликий розмір вибірки, ми зберегли загальний аналіз незалежно від тяжкості КПК. Ми використали порогове значення, яке найкраще підходить для всієї нашої вибірки, але ми визнаємо, що це може додати шуму (варіабельності) до вимірювання та викликати занепокоєння щодо відтворюваності вимірювань. Відтворюваність вимірювань залежить від тяжкості КПК, як показано Kreps, Gustafsson та ін. 18,26. Тому ми наполегливо рекомендуємо, щоб у майбутніх дослідженнях враховувалися різні стадії захворювання та оцінювалися ідеальні порогові значення для належного прогресу.
На завершення, раннє виявлення прогресування має першорядне значення для своєчасного лікування, яке зупинить прогресування (за допомогою зшивання)38 та допоможе зберегти зір і якість життя наших пацієнтів.34 Головна мета нашої роботи — продемонструвати, що EleBmax, налаштований на той самий радіус BFS між часовими вимірюваннями, має кращі показники, ніж сам EleBmax. Цей параметр демонструє вищу специфічність та ефективність порівняно з EleBmax, він є одним із найчутливіших параметрів (і, отже, найкращою ефективністю скринінгу) і, таким чином, потенційним біомаркером раннього прогресування. Наполегливо рекомендується створювати багатопараметричні індекси. Майбутні дослідження, що включають багатовимірний аналіз прогресування, повинні включати AdjEleBmax.
Автори не отримують жодної фінансової підтримки для дослідження, написання та/або публікації цієї статті.
Маргарида Рібейро та Клаудія Барбоса є співавторами дослідження. Автори не повідомляють про конфлікт інтересів у цій роботі.
1. Крахмер Дж. Х., Федер Р. С., Белін М. В. Кератоконус та пов'язані з ним незапальні захворювання, пов'язані з витонченням рогівки. Survival oftalmology. 1984;28(4):293–322. Міністерство внутрішніх справ: 10.1016/0039-6257(84)90094-8
2. Рабінович Ю.С. Кератоконус. Офтальмологія виживання. 1998;42(4):297–319. doi: 10.1016/S0039-6257(97)00119-7
3. Тамбе Д.С., Іварсен А., Хьортдал Й. Фоторефракційна кератектомія при кератоконусі. Випадок – офтальмолог. 2015;6(2):260–268. Домашній офіс: 10.1159/000431306
4. Каймс С.М., Воллін Дж.Дж., Заднік К., Стерлінг Дж., Гордон М.О., Спільна поздовжня оцінка дослідження кератоконусу G. Зміни якості життя у пацієнтів з кератоконусом. Я Джей Офтальмол. 2008;145(4):611–617. doi: 10.1016 / j.ajo.2007.11.017
5. МакМагон Т.Т., Едрінгтон Т.Б., Шотка-Флінн Л., Олафссон Г.Е., Девіс Л.Дж., Шехтман К.Б. Поздовжня зміна кривизни рогівки при кератоконусі. cornea. 2006;25(3):296–305. doi:10.1097/01.ico.0000178728.57435.df
[PubMed] 6. Ферді А.С., Нгуєн В., Гор Д.М., Аллан Б.Д., Розема Дж.Дж., Вотсон С.Л. Природне прогресування кератоконусу: систематичний огляд та метааналіз 11 529 очей. офтальмологія. 2019;126(7):935–945. doi:10.1016/j.ophtha.2019.02.029
7. Андреанос К.Д., Хашемі К., Петреллі М., Друцас К., Георгалас І., Кіміоніс Г.Д. Алгоритм лікування кератоконусу. Oftalmol Ter. 2017;6(2):245–262. doi: 10.1007/s40123-017-0099-1
8. Мадейра С., Васкес А., Беато Х. та ін. Трансепітеліальне прискорене зшивання колагену рогівки порівняно з традиційним зшиванням у пацієнтів з кератоконусом: порівняльне дослідження. Клінічна офтальмологія. 2019;13:445–452. doi:10.2147/OPTH.S189183
9. Гомес Дж. А., Тан Д., Рапуано С. Дж. та ін. Глобальний консенсус щодо кератиноконуса та дилатаційних захворювань. cornea. 2015;34(4):359–369. doi:10.1097/ICO.0000000000000408
10. Cunha AM, Sardinha T, Torrão L, Moreira R, Falcão-Reis F, Pinheiro-Costa J. Трансепітеліальне прискорене перехресне зшивання колагену рогівки: результати за два роки. Клінічна офтальмологія. 2020; 14: 2329–2337. doi: 10.2147/OPTH.S252940
11. Волленсак Г., Шпорл Е., Зайлер Т. Зшивання колагену, індуковане рибофлавіном/УФ-випромінюванням, для лікування кератоконусу. Я Джей Офтальмол. 2003;135(5):620–627. doi: 10.1016/S0002-9394(02)02220-1


Час публікації: 20 грудня 2022 р.